- голодуючий
- -а, -е.Дієприкм. акт. теп. ч. до голодувати. || у знач. прикм. || у знач. ім. голоду́ючий, -чого, ч. Той, хто голодує (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
голодуючий — прикметник … Орфографічний словник української мови